Понедельник, 29 Ноябрь 2021


Сергей Погодин: «Добижа сделал из меня футболиста, а Куксов оставлял после тренировок, и мы отрабатывали с ним передачи»
23.11.21 14:22    Печать
Сергей Погодин
Вихованець луганського футболу грав за Шахтар та Динамо, виступав у Нідерландах, Іспанії та Ізраїлі.
 
А ще в одному з матчів Прімери отримав два попередження, втім рефері забув продемонструвати йому червону картку. І Погодін залишився на полі.
 
Зараз 53-річний Сергій Анатолійович мешкає у Донецьку і згадує про яскраві миттєвості своєї кар'єри

«Коли усі збиралися додому, Куксов залишав мене після тренувань»

- Народилися ви у Рубіжному на Луганщині. Які спогади про дитинство? 
- Воно складалося з двох частин: школа і футбол. Дитинство минуло традиційно, як і в усіх моїх ровесників. У моїй сім'ї не було спортсменів, батьки - звичайні працівники. До речі, зараз я часто їжджу в Рубіжне, не перериваю зв'язок з рідним містом. Воно затишне, відоме завдяки своєму хімічному комбінату, де виготовляли фарбу. 

- Вашим першим тренером був луганський наставник Вадим Добіжа. Колишній футболіст Зорі Олександр Малишенко, наприклад, називав його своїй другим батьком.
- Ви знаєте, у мене те саме. Вадима Дмитровича справді можу назвати другим татом. Спілкуємося постійно і перебуваємо на зв'язку дотепер. Зараз йому 80, однак він продовжує працювати в Естонії. Добіжа поставив мене на ноги, зробив з мене і футболіста, і людину.

- З Добіжею ви зустрілися в Луганському спортінтернаті, який випустив чимало відомих гравців.
- Там я навчався разом з Олегом Сусловим та Тімерланом Гусейновим, які стали легендами Чорноморця і грали за збірну України. Також по спортінтернату знаю Сергія Юрана, з яким у Динамо перетнувся. Така ж історія з Олегом Волотьоком. Місцевий спортінтернат дав дорогу у життя Сергію Сємаку та Олексію Коробченку.

- У дорослому футболі ви дебютували доволі рано. Як почувається юнак, коли ділить роздягальню з легендами, на кшталт, Анатолія Куксова?
- Мене, а також Суслова та Гусейнова взяли у Зорю відразу після школи. На той момент Куксову вже було далеко за 30, за спиною він мав звання чемпіона СРСР. Коли усі збиралися додому, Анатолій Якович залишав мене після тренувань і ми відпрацьовували передачі. Умовно кажучи, навчав, як м’яч зупиняти - такі речі я ніколи не забуду. До того ж умов належних ми не мали, відтак займалися на асфальті. 

- Зверталися до партнера по батькові?
- Старші хлопці називали його «Котею», а я використовував просте звертання «Якович». В будь-якому разі, Куксов завжди був дуже шанованою людиною в колективі.

Сергей Погодин
- Після двох сезонів у Зорі у зовсім юному віці ви стаєте футболістом київського Динамо. Не боялися конкуренції?
- Поїхав у столицю з радістю. Добре розумів, куди я їду. Не кривитиму душею - я справді переживав. Молодий хлопець, 18 років… Усвідомлював, що спочатку гратиму в дублі. Просто хотів подивитися навіть на те, як відбуваються тренування, в яких умовах живуть футболісти. Хоч я і народився на Луганщині, проте моїм улюбленим клубом у дитинстві було київське Динамо. 

- Коли ви попрощалися з активними виступами, прийняли рішення навчатися у московській Вищій школі тренерів. Почерпнули щось пізнавальне для себе?
- Вчився там протягом двох років. За цей час жодного заняття не пропустив. Насправді отримав важливі знання - я їхав туди не за красивим дипломом.

- Зараз ці тренерські навички використовуєте у житті?
- Треную дитячу команду. Прагну реалізувати себе у тренерському ремеслі. Досвіду і знань у мене достатньо. Сподіваюся, що свій шанс ще отримаю.

Источник: fanday.net
 
Интересная статья? Поделись ей с другими:

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить



Загрузка...

Наши партнеры

Кинотеатр Оскар
Афиша Луганска
Луганская областная филармония Журнал Луганск и область
Футбольный клуб ЛТК Официальный сайт ФК Сталь
События Луганска Газета Собеседник
           



(c) 2009-2019 "Луганский футбол"
Использование материалов сайта разрешается только при условии гиперссылки на lugansk-football.com
Мнение редакции может не совпадать с мнением автора статьи
Ответственность за рекламу несет рекламодатель